Позначки

, ,

Je suis Marie
Вже тиждень не вщухають баталії навколо «je suis». Ламаються списи на тему і навколо.
Як на мене, причина цих суперечок «je suis / je ne suis pas» полягає в тому, що вона точиться в різних площинах. А площин налічити можна багато: Сам теракт, як вбивство. Напад на свободу слова. Релігійна площина – тут певно можна виділити кілька аспектів таких як джихад, образа почуттів віруючих і атеїстичний аспект. Війна двох/декількох культур, світів. Ще йде мова про відповідальність, про почуття гумору, тощо.
Що воно таке це «je suis»?
Якщо коротко – то це солідарність.
І ті хто пише «je suis Charlie» солідаризуються з жертвами теракту, зі свободою слова, зі свободою думки. Тут треба теж визначитись з чим саме, або з усім переліченим. Ті хто пише «je ne suis pas Charlie» не хочуть солідаризуватись з карикатурами на релігійну тематику. Когось із віруючих ці картинки ображають, когось – ні. Тут теж поле для дискусій. Але доволі суб’єктивне. Як і всі особисті враження загалом. Так само як і почуття гумору, і його міра – це питання смаку. А про смаки, як відомо, не сперечаються.
Ще йдеться про свободу слова і відповідальність. Тема складна і дуже дражлива. Особливо на тлі інформаційної війни.
Ті хто пише je suis Volnovaha, je suis Ukraine прагнуть солідарності з жертвами в Україні. Адже це наше, і це болить.
Але це абсолютно різні рівні дискусії. Різні площини.
П.С. Слава Богу, сам теракт, як вбивство не викликає жодних суперечок. Ну, у нормальних людей звичайно. Бо он в Росії все перевернулось настільки з ніг на голову, що вже солідарні з вбивцями.